Короткий опис
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — це хронічне, загрозливе для життя захворювання, яке розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Потрапивши в організм, ВІЛ послаблює захисні функції імунної системи, позбавляючи її здатності ефективно протистояти інфекціям та іншим захворюванням.
Відгуки споживачів соку Ноні
Мене звати Пол, я працюю водієм і хочу розповісти історію, яку неможливо забути. Все почалося у грудні, коли мені зателефонувала сестра. Вона попросила зустрітися якомога швидше — їй належало пройти обстеження в лікарні.
Два тижні вона провела в клініці, а потім ще стільки ж чекала результатів. Вердикт був страшний: у моєї сестри, яка пропрацювала медсестрою 12 років, виявили ВІЛ та вкрай рідкісне, смертельно небезпечне ускладнення — ПМЛ (прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія). Це захворювання вражає головний мозок і швидко призводить до тяжких незворотних пошкоджень. Лікарі відводили їй максимум два місяці життя.
До середини лютого права сторона її тіла була повністю паралізована, мова звелася до простих «так» і «ні». Щотижня стан стрімко погіршувався. Я молився, щоб з’явився бодай якийсь шанс врятувати її.
За тиждень до Великодня обстеження показало, що вогнище ураження в мозку охопило близько 70% його об’єму. Сестра перестала мене впізнавати, була дезорієнтована, вірусне навантаження перевищило 800 000, а рівень Т-клітин впав нижче 100. На нозі з’явилося сім незагойних виразок, вага знизилася приблизно до 40 кг. Лікування припинили, її перевели у відділення паліативної допомоги, щоб вона могла піти спокійно. Прогноз — не більше десяти днів.
Того ж дня на роботі знайомий розповів мені про сік ноні й запевняв, що він може допомогти. Я поставився до цього скептично — адже вона була вже на межі. Але наступного дня я все ж приніс сік у лікарню і попросив медсестер давати їй по 230 мл на день. Лікар погодився, хоч і не вірив в успіх.
Через три дні я приїхав провідати її — і помітив зміни. Вона почала реагувати, намагалася щось сказати. Ми подумали, що це, можливо, її останні слова… але сестра продовжувала боротися. За тиждень вона знову могла вимовляти «так» і «ні», стала трохи зібранішою, набрала близько кілограма, а виразки на нозі почали затягуватися.
Через два тижні виразки зникли повністю, апетит відновився, вага почала зростати приблизно на 2 кг щотижня, мова ставала дедалі чіткішою. Через місяць після початку прийому соку вона вперше поворухнула паралізованою ногою, а згодом — і рукою. Покращення відбувалися щотижня. Медперсонал, хоч і неохоче, визнавав: усе це почалося після появи ноні.
30 червня сестру виписали додому, її вага повернулася до колишніх 60 кг. Нові аналізи 10 липня показали нормальні показники вірусного навантаження та Т-клітин, а КТ зафіксувало зменшення ураження мозку з 70% до 3%.
Їй ще належить тривале відновлення — реабілітація, заняття з логопедом, повернення втрачених навичок. Але головне — вона жива і йде на поправку.
Я вірю, що Бог допоміг мені знайти цей плід, який урятував її. Сік ноні змінив наше життя назавжди, і я ніколи цього не забуду.
Пол М., США